Гормони щастя. Як привчити мозок виробляти серотонін, дофамін, ендорфін і окситоцин. Лоретта Бройнінг

Від чого залежить відчуття щастя? Від уміння радіти малому, жити тут і зараз? Від здатності налаштувати себе на позитив? Від генетики: діти оптимістів теж оптимісти?

Фізіолог і дослідник структур мозку Лоретта Бройнінг в своїй книзі «Гормони щастя. Як привчити мозок виробляти серотонін, дофамін, ендорфін і окситоцин» розповідає, що щастям відає дуже давня частина нашого мозку — лімбічна система. Вона виробляє п’ять основних гормонів, від балансу яких залежить рівень задоволення, яке ми отримуємо від життя. Чотири «гормони щастя» і гормон стресу кортизол формують наші звички і ставлення до світу. Відучити наш «древній» мозок виконувати закладені в нього програми неможливо. Але знаючи, як працюють «гормони щастя», можна адаптувати його до сучасних реалій і зробити своє життя набагато радісніше.

---

Декілька цитат з книги.

"Якщо уважно подивитися на ті колосальні труднощі, з якими було пов'язане виживання людини, то сам факт того, що до вас дійшли гени ваших прямих предків, вже видається дивом. Ви успадкували мозок, сконцентрований на вирішенні завдання виживання. Ви можете не відчути цього у всій повноті, але в моменти, коли ви турбуєтеся, боячись запізнитися на нараду або з'їсти неякісну їжу, працює мозок, який відповідає за виживання".

"На відміну від багатьох тварин, ми не народжуємося, будучи наділеними інстинктами пошуку якоїсь специфічної їжі або уникнення якихось певних хижаків. Ми народжуємося з мозком, який сам вибудовує внутрішні зв'язки на основі нашого досвіду".

"Нейронні зв'язки формуються у дитини до 7 років. 7 років – це той період, протягом якого людська істота залишається практично беззахисною в природі".

"Вироблення гормонів щастя здійснюється в лімбічній системі... В якісь моменти кора головного мозку може стояти вище лімбічної системи, але наш древній мозок, успадкований ще від предків ссавців, в значній мірі визначає те, ким ми є. Кора головного мозку звертає увагу та ретельно аналізує інформацію, але само лімбічна система спонукає нас до дії".

"Древній мозок, успадкований від ссавців, подає тілу команди добиватися того, що нам дає приплив гормонів щастя і відкидати те, що приносить відчуття дискомфорту. Ви не є рабом своїх тваринних інстинктів, але в той же час ніколи не дієте чисто раціонально, навіть якщо переконані в зворотньому".

"Вільних гормонів в природі не існує. Відчуття комфорту з'являється лише тоді, коли відбувається щось важливе з точки зору виживання особини".

"Ваші почуття унікальні, оскільки належать тільки вам. Ви включаєте механізм вироблення гормонів щастя, задіючи унікальні нейронні шляхи, які формуються в процесі вашого індивідуального життєвого досвіду. Саме тому ми по-різному реагуємо на ситуації, хоча ці реакції грунтуються на однаковому досвіді виживання".

"Нейронні зв'язки дозволяють любити якісь речі і не любити інші. Може статися і так, що ви будете позитивно ставитися до того, що не так вже і корисно, і ухилятися від того, що дійсно необхідно. Навіщо мозку створювати такі примхливі нейронні зв'язки в прагненні вижити? Бо людина влаштована так, щоб накопичувати життєвий досвід і не позбуватися його".