Кишечник та щастя

Більше 90% серотоніну виробляється у кишечнику. Дофамін, як і серотонін, також синтезується кишковими бактеріями. Для його нормального вироблення необхідна достатня кількість здорових бактерій, у той час як надлишок шкідливих бактерій створює побічні продукти, що руйнують клітини, що виробляють дофамін.

Тобто мікрофлора кишечника безпосередньо впливає на те, як наш організм перетравлює та метаболізує попередників синтезу цих важливих нейромедіаторів. Бактерії кишечника впливають на мозок через блукаючий нерв, що іннервує слизову оболонку кишечника, що дозволяє контролювати процес травлення. Таким чином, кишкові мікроби можуть посилати сигнали, що впливають через блукаючий нерв на активність мозку.

Бактерії кишечника можуть по-різному “спілкуватися” з різними структурами організму, у тому числі з нервовою системою. Це дуже складний та динамічний простір. Але це не вулиця з одностороннім рухом: активність мозку також може впливати на склад мікрофлори кишечника. Стрес підвищує ризик виникнення запальних реакцій, які впливають мікрофлору кишечника. Це своєрідне замкнене коло.

Мікрофлора кишечника впливає на психіку людини, зокрема, на розвиток депресії та тривожних станів. Мікробіом кишечника у депресивних та тривожних людей менш різноманітний, ніж у людей із міцним психічним здоров’ям. Дослідження показали, що люди з депресією та порушеннями сну часто страждають на порушення мікрофлори. Тому їжа, що стимулює вироблення нормальної кількості кишкових бактерій, може покращити ваш настрій. Я рекомендую покращувати мікрофлору кишечника, вживаючи більше овочів та клітковини, а також почати приймати пребіотики та пробіотики, особливо, якщо ви приймали антибіотики.

• Пробіотики – це живі бактерії та дріжджі, що містяться в ферментованих продуктах: квашена капуста, кімчі, місо.
• Пребіотики містяться у складних вуглеводах, які ми не можемо перетравлювати, але наші корисні кишкові бактерії люблять їх їсти. Ось деякі традиційні джерела харчових пребіотиків: овес, банани, бобові, квасоля та горох, ягоди, цибуля, спаржа, зелені салати.

Як би там не було, теорія про наявність зв’язку між кишечником та мозком є ще одним доказом того, що здорове, збалансоване харчування знижує ризик розвитку багатьох хвороб, зокрема депресії.

Багато з цих досліджень були присвячені так званій “середземноморській дієті” – загальна назва раціону, багатого овочами, фруктами, горіхами, морепродуктами, ненасиченими жирами та олією, а також з низьким вмістом рафінованого цукру, червоного та обробленого м’яса. Вони показали, що у людей, які дотримувалися традиційної середземноморської дієти, ризик розвитку депресії був удвічі меншим. Середземноморська дієта збільшує різноманітність кишкових бактерій та знижує можливість інших фізіологічних змін, наприклад хронічних запалень, які також супроводжують депресію.

Проте, варто пам’ятати, що депресія може мати інші причини. Кишкові бактерії, безперечно, впливають на психічний стан, але в багатьох випадках тригер може бути зовсім іншим. Таким пацієнтам середземноморською дієтою не допомогти. Крім того, мікробіом кожної людини є унікальним, тому будь-яка терапія, спрямована на флору кишечника, повинна враховувати ці відмінності.

Їжте чудово і будьте щасливі!